У Києві завершилася акція «Подаруй книгу в'язню».

10 березня 2015 р. у Києві стартувала доброчинна акція на поповнення в'язничних бібліотек. Її ініціаторами стало київське Товариство українських студентів-католиків «Обнова» у співпраці із Пенітенціарним душпастирством УГКЦ. Кожну книжку потрібно було підписати на форзаці, викласти своє побажання в'язневі. Зібрали понад 1000 книжок. Окрім приватних осіб, що надали свої книги, до цієї гуманітарної події долучилися видавництва «Смолоскип» і «Либідь». Частину книг відкладено для найближчого візиту у Прилуцьку виховну колонію для неповнолітніх.

«Любий друже, цю книжку я прочитав, тому... вона мене навчила... підняла..., збудувала... рекомендую прочитати,» - подібне побажання можна прочитати на кожній книжці, яку ми даруємо, - говорить Павло Загороднов, референт пенітенціарного душпастирства УГКЦ, - це особливість проекту, відчути тепло людських рук, особистість, яка її подарувала. Ув'язнений зрозуміє, що це не «на бери небоже, що мені не гоже», це від серця...»

«Пишаюсь тим, що наша країна так відважно бореться за свою свободу. Велика дяка всім, хто в різний спосіб підтримує воїнів в зоні бойових дій, - так мотивувала до участі в акції Мар'яна Вархоляк, -  На жаль, нашого зовнішнього агресора одною силою не здолати. Непереможним є волелюбний дух народу України, його цінності та традиції. Тому мусимо дбати і про другий фронт - культурне, духовне і патріотичне оздоровлення української нації.»

29 квітня 2015 року волонтерка Пенітенціарного душпастирства УГКЦ Мар'яна Вархоляк, координатор збірки, відвідала Київський слідчий ізолятор, де відбувся акт передачі книг, зібраних у часі Великого Посту. Разом з керівником Відділу УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України о. Костянтином Пантелеєм вона відвідала жінок і неповнолітніх в'язнів, передавши літературу в кімнати психолого-емоційного розвантаження. «Впевнена, книжки як потужне джерело виховання, зможуть змінити світогляд в'язнів, - поділилася Мар'яна»

Ця гуманітарна акція «Подаруй книгу в'язню» завершилася. Проте, кожен, хто побачить у книжковій крамниці при греко-католицьких громадах Києва скриньку з написом «Придбай книгу для в'язня», може доповнити своїм подарунком візит капелана до наших співгромадян, які часто звертаються про молитовник, Біблію, духовну і художню літературу.

Павло Загороднов.

Триває праця над проектом Положення про здійснення душпастирської опіки в установах Державної пенітенціарної служби України.

Для широкого обговорення усіма зацікавленими сторонами пропонується цей проект Положення про душпастирську опіку в тюрмах, розроблений на підставі міжнародних базових принципів та пропозицій Християнської Міжконфесійної Місії «Духовна і благодійна опіка в тюрмах». Проект є концепцією впровадження в Україні тюремного капеланства, що спирається на українське і міжнародне законодавство.

Проект 
ПОЛОЖЕННЯ
про здійснення душпастирської опіки
 в установах Державної пенітенціарної служби України.

Пояснення термінів:

«Душпастирська опіка» - комплекс заходів і діяльність в установах виконання покарань священнослужителів (капеланів) для забезпечення релігійних прав, визначених відповідно до міжнародних правових актів та національного законодавства.

У цьому документі у відношенні до осіб, що здійснюють душпастирську опіку слово:

- «капелан» - священослужитель, наділений керівним органом релігійної організації повноваженнями здійснювати душпастирську опіку над особами, що знаходяться в особливих обставниах, які стоять на перешкоді звичайному здійсненню релігіних потреб.

- «представники релігійних організацій», «релігійні представники», «предсатвники конфесій і деномінацій» - священнослужителі (капелани), релігійні наставники або їх помічники, що відвідують пенітенціарні установи з метою душпастирської опіки або гуманітарної чи соціальної допомоги, яких направляє і за яких несе відповідальність керівний орган конкретної релігійної організації;

- «офіційний представник» - той, кому на підставі документального доручення керівним органом релігійної організації було надано право бути речником даної організації перед Державною пенітенціарною службою та у Душпастирській Раді;

- «компетентний» означає те, що керівний орган релігійної організації уповноважив дану особу на підставі її освіти, професійних та особистих якостей на таку працю й несе відповідальність за неї в рамках угоди про співробітництво з Державною пенітенціарною службою, також що цей орган надав цій особі відповідне документальне доручення;

- «акредитований» означає офіційний дозвіл на проведення душпастирської опіки для даної особи.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1. Душпастирська опіка в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної пенітенціарної служби України (далі ДПтС України) є невід’ємною складовою здійснення принципу гуманного поводження з усіма особами, позбавленими волі (далі - ув’язненими), поваги їх людської гідності; вона базується на дотриманні вимог законодавства України та міжнародних правових документів, а саме:

- Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими (ст. 41,42, 59, 66.1, 77.1);
- Європейських тюремних правил (ст. 29.1-3; 35.1);
- Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ст. 18);
- Конституції України (ст. 11,24, 35, 37);
- Кримінально-виконавчого кодексу України (ст. 25 і 128);
- Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації" (ст. 3,5,21 і 24);
- Закону України “Про попереднє ув’язнення” (ст. 6, 9,12);

- Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності священнослужителів (капеланів) в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України".

1.2. В установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати релігійні переконання підлягає тільки тим обмеженням, які  є необхідними для забезпечення ізоляції, громадянської безпеки й встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України.

1.3. Керівництво та персонал органів й установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДПтС України забезпечують неприпустимість дискримінації на расовому, мовному, релігійному чи буд-якому іншому ґрунті, зберігають принцип поваги до релігійних переконань та моральних засад ув’язнених осіб. Вони створюють обстановку, в якій компетентні та акредитовані представники релігійних організацій могли б здійснювати душпастирську опіку на ефективній, регулярній та добровільній основі.

1.4. Ув'язнені не можуть бути примушувані сповідувати ту чи іншу релігію або віру, відвідувати релігійні служби та збори, брати участь в релігійних обрядах; відвідування представниками релігійних організацій може відбуватися тільки за згодою ув'язнених.

1.5. Участь у релігійних програмах не повинна використовуватися як дисциплінарна міра або як інструмент примусової реабілітації. Участь ув’язненого в релігійних програмах або його релігійні погляди не можуть бути підставою для надання або позбавлення будь-яких привілеїв.

1.6. Позбавлення релігійних прав не може бути використано як дисциплінарне стягнення або покарання.

1.7. Релігійні переконання ув'язненого за жодних обставин не можуть бути використані йому на шкоду, або для отримання від нього інформації чи свідчення. Дискримінація, форми принижуючого гідність поводження, або наруга над релігійними почуттями людей категорично заборонені.

1.8. Режимні заходи та заходи безпеки під час індивідуальної зустрічі ув’язненої особи з компетентним представником релігійної організації не повинні порушувати конфіденційний характер такої зустрічі та мають обмежуватися лише зовнішнім спостереженням. Забороняється прослуховування технічними засобами.

1.9. Взаємовідношення органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДПтС України з представниками релігійних організацій, які офіційно зареєстровані в порядку, передбаченому законодавством України, ґрунтуються на принципах відповідальності, відокремленості церкви (релігійних організацій) від держави, рівності всіх релігій, віросповідань та релігійних організацій перед законом, на основах взаємоповаги та взаєморозуміння в інтересах виправлення правопорушників. Представники релігійних організацій мають користуватися повагою всередині пенітенціарної системи, зберігаючи при цьому незалежність.

1.10. Представники релігійних організацій повинні завжди прагнути підтримувати добрі відносини і співпрацю з представниками інших конфесій чи деномінацій, зміцнюючи в ув'язнених толерантне ставлення одне до одного; в їх діяльності неприпустимі проповідь ненависті, релігійного фанатизму чи агресії.

1.11. Представники релігійних організацій  повинні інформувати адміністрацію установи про релігійні служби і потреби ув'язнених, але ніколи не надавати інформацію, яка б порушувала людські або релігійні права підопічних осіб.

1.12. Представники релігійних організацій  беруть участь у спробах поліпшити виправну систему й умови ув'язнення, сприяти реформі цієї системи. Вони повинні об'єднати зусилля щодо запобігання катувань чи нелюдському або такому, що принижує людську гідність поводженню з ув'язненими.

2. ПРИНЦИПИ ОРГАНИЗАЦІЇ ДУШПАСТИРСЬКОЇ ОПІКИ В УСТАНОВАХ  ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ.

2.1. З метою забезпечення релігійних прав і свобод для ув’язнених осіб адміністрація пенітенціарної установи:

2.1.1. Повідомляє ув'язненим про стандартну процедуру звернення з проханням про індивідуальну зустріч зі священослужителем своєї конфесії.

2.1.2. Надає дозвіл представникам релігійних організацій відвідувати установи для проведення заходів душпастирської опіки у заздалегідь погоджений час.

2.1.3. Доводить до відома представників релігійних організацій вимоги встановленого режиму утримання під вартою або виконання покарань, вживає заходи їхньої безпеки під час відвідування пенітенціарних установ.

2.1.4. У час, вільний від роботи (навчання), надає в'язням можливість зустрічі зі представниками релігійних організацій у місці, визначеному адміністрацією установи виконання покарань, без обмеження кількості зустрічей.

2.1.5. Звільненяє від робіт в'язнів певної релігійної групи у дні вшанування релігійних свят.

2.1.6. У вільний час надає можливість для проведення релігійних заходів серед засуджених втому числі і без участі представників релігійних конфесій.

2.1.7. Запобігає виникненню груп, як серед співробітників адміністрації, так і в середовищі ув'язнених, що дискримінують представників релігійних меншин. 

2.1.8. Організовує регулярне навчання співробітників установи щодо дотримання міжнародних стандартів з прав людини при поводженні із ув'язненими, зокрема, прав на свободу віросповідання.

2.1.9. Покладає на соціально-виховну та психологічну службу пенітенціарної установи вивчення потреб ув'язненої особи, що пов'язані з її віросповіданням, включаючи особливості релігійного календаря, гігієни, харчування тощо.

2.1.10. Дозволяє зберігати обладнання, що передане релігійною організацією на тимчасове використання установі (згідно опису майна), яке необхідне для проведення релігійних заходів в молитовних кімнатах, що були надані у користування релігійним організаціям (теле-, відеоапаратуру, музикальну апаратуру, книги релігійного змісту).

2.2. Допуск представників релігійних організацій до пенітенціарних установ і вимоги до них:

2.2.1. В установи виконання покарань та слідчі ізолятори ДПтС України для проведення релігійних обрядів можуть допускатися тільки релігійні організації, які офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку.

2.2.2. Систематична душпастирська опіка в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України здійснюється лише на підставі договору про співробітництво, який підписується керівним органом релігійної організації та керівництвом ДПтС України на центральному або на територіальному рівні. Кандидатам, що надаватимуть таку опіку,  рекомендується пройти навчання при територіальному органі управління ДПтС України  щодо функціонування пенітенціарної системи України.

2.2.3. Релігійній організації для акредитації своїх компетентних представників в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України необхідно надати в територіальний орган: 
- прохання на ім’я начальника територіального органу ДПтС України від керівництва релігійної організації;
- копії уставу релігійної організації та свідоцтва про реєстрацію;
- відомості про склад та адресу керуючого  органу релігійної організації;
- відомості про представників організації, яким доручається проведення релігійної опіки та копії їх паспортів.

2.2.4. Порядок відвідування установ виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України представниками релігійних організацій, які є іноземними громадянами здійснюється за окремою процедурою, прийнятою ДПтС України.

2.2.5. Душпастирська опіка в установах ДПтС України здійснюється представниками конфесії на прохання ув’язнених осіб, або з ініціативи релігійних організації (при дотриманні пунктів 1.3 - 1.5) у час, узгоджений з адміністрацією.

2.2.6. Вхід та вихід представників релігійних організацій в установи пенітенціарної системи супроводжується співробітником відділу режиму (черговою частиною). Також відділ режиму й охорони, в межах, які дозволені заходами безпеки, забезпечує безперешкодний вихід тих засуджених, які бажають брати участь в релігійних відправах.

2.2.7. У час, узгоджений з територіальним органом управління ДПтСУ, підставою для входу представника релігійної організації в зону, що охороняється, є пред’явлення документу, що посвідчує особу або тимчасової перепустки.

2.2.8. Тимчасова перепустка, терміном дії не більше року, видається за рішенням начальника територіального органу ДПтСУ згідно з поданням релігійної організації.

2.2.9. Внутрішній режим, наскільки це можливо, повинен бути організований таким чином, щоб давати ув'язненим можливість сповідувати свою віру, відвідувати служби або збори, що проводяться представниками релігійних організацій, які отримали відповідний дозвіл.

2.2.10. В дні, узгоджені із керівництвом установи, священнослужителю дозволяється вносити для потреб релігійного служіння вино об’ємом не більше 200 мл. При цьому не дозволяється зберігати вино на території пенітенціарної установи.

2.2.11. Як частину своєї опіки, релігійні представники пропонують й інші послуги, такі як гуманітарна допомога, підтримка сімейних зв'язків і контактів з релігійною громадою ув'язненого, консультації, підвищення грамотності, професійна підготовка, культурно-мистецька діяльність сприяння соціальному пристосуванню після повернення, пошуку місця роботи і житла, організації соціального забезпечення.

2.2.12. Релігійні представники також сприяють організації релігійних відправ, особистої молитви, праці з поглиблення усвідомлення релігійних цінностей, етики і консультацій на прохання персоналу ДПтС України.

2.2.13. Проповідь ненависті, насильства або практика шкідливих для інших ритуалів, промови або поведінка, які складають загрозу безпеки, захисту або нормальній роботі установи – заборонені.

2.2.14. Порушення принципів 1.6, 1.10, 2.2.9, 2.2.10, а також  2.2.13 може бути підставою для попередження і подальшої відмови релігійному представникові  відвідувати пенітенціарні установи. Такі порушення представляються на розгляд Душпастирської Ради (пункти 3.1 - 3.6), а рішення про попередження чи відмову у наданні дозволу виносяться за її погодженням.

2.3.  Оплату праці капелана, що здійснює душпастирську опіку в установах ДПтС України на регулярній основі, здійснює керівний орган релігійної організації, яку офіційно представляє цей капелан. Виплати за працю капеланів можуть здійснюватися з державного бюджету України на підставі окремої урядової угоди з релігійними організаціями, шляхом переказу коштів до керівних органів цих релігійних організацій.

3. ДУШПАСТИРСЬКА РАДА.

 3.1. З метою врегулювання взаємодії з релігійними організаціями при центральному апараті ДПтС України створюються Душпастирська Рада  офіційних представників конфесій, які здійснюють систематичну душпастирську опіку в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України на підставі пункту 2.2.2.

3.2. При територіальних органах ДПтС України створюються місцеві Душпастирські Ради, в які входять вповноважені представники кожної з релігійних конфесій, що активно співпрацюють з установами ДПтС України на даній території.

3.3. Душпастирська Рада діє на підставі статуту, який приймається та коригується зборами представників конфесій, які являються її членами.

3.4. Душпастирська Рада є дорадчим міжконфесійним органом керівництва центрального апарату або територіального управління ДПтС України у справах душпастирської опіки, що сприяє гуманізації умов утримання ув’язнених та узгодженню міжконфесійної співпраці у справі виховання, виправлення та реінтеграції до суспільства.

3.5. На Душпастирську Раду покладається відповідальність за профілактику та усунення причин можливих конфліктів міжконфесійного характеру.

3.6. Керівництво центрального апарату або територіального органу сумісно з Душпастирською Радою аналізує ефективність діяльності релігійних організацій та спільно виробляє рекомендації щодо їх праці.

3.7. Душпастирська Рада пропонує зміни даного положення, які погоджуються керівництвом ДПтС України.

Державна пенітенціарна служба України відзначає 17 років.

22 квітня 2015 року, в центральному апараті Державної пенітенціарної служби України, за участю керівництва, персоналу відомства та членів правління Української Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» відбулися урочисті збори з нагоди 17-ої річниці служби. Ця структура відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і має на меті обмеження злочинності, плекання справедливості та сприяння соціальній реінтеграції громадян, що потрапили у конфлікт із законом. У складі офіційних представників Церков-учасниць Християнської міжконфесійної місії тюремного служіння у святкуванні ювілею взяв участь протоієрей Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України.

 

У вітальному слові Голова відомства Володимир Палагнюк подякував усім працівникам, ветеранам і пенсіонерам органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України, за відданість справі та сумлінне виконання службового обов’язку. Тепер в Україні 38,3 тис. службовців ДПтС України, на яких покладаються відповідальні функції забезпечення належної охорони та ізоляції правопорушників, а також створення умов для їх виправлення і ресоціалізації, повернення до нормального життя в суспільстві.

 

Від ефективності виконання завдань, що стоять перед пенітенціарною системою, залежить загальна оцінка стану демократичності українського суспільства. В реформуванні служби особливу роь відіграють християнські Церкви.

 

На адресу Служби надійшли вітання від Генерального директора Тюремної служби Республіки Польща Яцека Кітлінскі зі словами вдячності за довготривалу та плідну співпрацю між відомствами. Він побажав успіхів у подальшій реалізації процесу гуманізації виконання покарань у наближенні діяльності тюремних відомств до європейських стандартів.

 

З вітальним словом до присутніх звернулися заступник Міністра юстиції України Гія Гецадзе, перший очільник Державного департаменту України з питань виконання покарань й Голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України» Іван Штанько, а також Голова Громадської ради пр ДПтС України Алла Мукшименко.
 
На завершення, від імені Церков пенітенціаріїв привітав з професійним святом новообраний Голова правління  Місії Рустам Фатуллаєв. У промові Він поздоровив присутніх з Великоднем й нагадав про те, як був помилуваний смиренний і розкаяний розбійник і як римський сотник визнав Христа Сином Божим. На біблійному прикладі звернення вояків до Івана Предтечі (Лук. 3.14), пастор закликав службовців не чинити нікому кривди, не свідчити фальшиво й не приймати хабарів.

 

Цього ж дня о. Костянтин Пантелей взяв участь в урочистих зборах персоналу Київського слідчого ізолятора, де привітав службовців ДПтС України  з Днем пенітенціарної  служби та запевнив у прихильності Церкви до гідної високої пошани праці пенітенціаріїв. Начальник Київського слідчого ізолятора підполковник Олексій Васюк висловив подяку о. Костянтину за працю відродження християнських цінностей, духовного виховання ув'язнених та персоналу ДПтС.

 

 

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

Відбулося засідання правління Християнської міжконфесійної місії

У храмі Переображення Господнього (УПЦ), при центральному апараті Державної пенітенціарної служби України, відбулося виборне засідання правління Української міжконфесійної християнської місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі». В рамках зустрічі були обговорені підсумки служіння о. Віктора Яценка, що очолював правління останні 4 роки. Учасники зустрічі вислухали інформацію щодо підготовки до розгляду  Верховною Радою України у другому читанні до законопроекту № 1154 про в'язничне капеланство, в розробці якого брали участь представники Церков Місії. Зокрема додано було пропозицію Української Греко-Католицької Церкви щодо захисту Таїнства Сповіді. На засіданні більшістю голосів було обрано новим Головою правління пастора Рустама Фатуллаєва представника Всеукраїнського Союзу Християн Віри Євангельської.
Окрім того учасники засідання обговорили найближчі заходи та програму наступного виїзного засідання. Після завершення засідання члени правління приєдналися до урочистостей з нагоди 17 річниці створення Державної пенітенціарної Служби України, що відбувалися в приміщенні центрального апарату ДПтС України.

Церкви представляли члени правління Місії:

 1) протоієрей Віктор ЯЦЕНКО, Голова Синодального відділу Української Православної Церкви у справах пастирської опіки пенітенціарної системи;

2) протоієрей Євген ЗАТІРКА, заступник керівника відділу по духовному вихованню в місцях позбавлення волі Української Православної Церкви (Київський Патріархат);

3)   єпископ Віктор ЛОБОДЕНКО Релігійного Центру Божої Церкви Християн Віри Євангельської України;

4)   Рустам ФАТУЛЛАЕВ, пастор церкви «Скиния» Всеукраїнського Союзу Християн Віри Євангельської;

5)   пастор Олег ВАСЮР заступник  керівника тюремного служіння Всеукраїнського Союзу об'єднань Християн Євангельських Християн-Баптистів

6)   пастор Сергій ЛУЦЬКИЙ, керівник Відділу капеланського служіння Української Уніонної Конференції Церкви Адвентистів Сьомого Дня;

7)    Євген Володимирович ДМИТРІЄВСЬКИЙ, Старший пастор тюремного служіння Союзу Вільних Церков Християн Євангельської Віри України;

8)   пастор Олександр Анатолійович ПУХЛЯК, керівник тюремного служіння Об’єднання Незалежних Харизматичних Християнських Церков України;

9) протоієрей Костянтин Юрійович ПАНТЕЛЕЙ, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України.

10)         отець Григорій ДРАУС, головний капелан в’язнгичного служіння Римо-Католицької Церкви в Україні.

11)         пастор Сергій Вікторович ЛОКШИН – помічник єпископа Місії "Євангельське милосердя" Релігійного Центру Української Християнської Євангельської Церкви;

Юрій Анатолійович ВАСИЛЬЧУК, Виконавчий директор Української Міжконфесійної Християнської Місії “Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі”.

Також був присутній: В’ячеслав Володимирович КОГУТ, керівник Відділу тюремного служіння Всеукраїнського Союзу Християн Віри Євангельської.

Презентація Центру "Переображення" відбулася у жіночій колонії на Дніпропетровщині.

18 квітня 2015 року у Надержинщинській виправній колонії Управління  Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№65) відбулася презентація Центру соціальної адаптації жінок "Преображення" з демонстрацією фільмів про його роботу, про реабілітацію жінок після звільнення з ув'язнення, що перебувають у складних життєвих обставинах. Піддиякон Віталій Мартинчук, виконавчий директор Центру, підготував цю презентацію. Нещодавно подібний захід пройшов у Галицькій та Приазовській жіночих виправних колоніях. Інформація зацікавила як засуджених жінок, так і адміністрацію Установи. Налагоджений добрий контакт з адміністрацією Установи в плані співпраці в цьому напрямку. Закладене підґрунтя для регулярного відвідування Полтавським священником о. Максимом Кролевським як в серцях присутніх на зустрічі засуджених жінок, так і у відносинах з адміністрацією  65 Колонії.  

Як повідомила Державна пенітенціарна служба України, на 1 квітня 2015 року в 11 колоніях утримувалося 2 738 жінок. На цей час Українська Греко-Католицька Церква душпастирює у Збаразькій, Чернігівській, Галицькій, Дніпродзєржинській жіночих колоніях. Ведеться регулярне листування із засудженими в Одеській, Харківській, Уманській, Збаразькій, Чернігівській, Галицькій виправних колоніях. З 2011 року в Любечі діє центр для соціальної адаптації жінок після ув'язнення.

Текст закону про капеланство в тюрмах у другому читанні.

Проект

(Тираж 15.04.2015)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності священнослужителів (капеланів) в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Кримінально-виконавчий кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21) доповнити статтею 128¹ такого змісту:

«Стаття 128¹. Організація душпастирської опіки засуджених

1. Душпастирська опіка засуджених - діяльність в установах виконання покарань священнослужителів (капеланів), уповноважених релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, спрямована на задоволення релігійних потреб засуджених, їх духовне виховання.

2. Для координації заходів душпастирської опіки засуджених центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, створює дорадчий орган, до до складу якого включаються представники заінтересованих релігійних центрів і управлінь, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку.

3. Порядок спеціальної підготовки священнослужителів (капеланів) та надання повноважень на здійснення заходів душпастирської опіки засуджених погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

4. Заходи душпастирської опіки не повинні порушувати встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарань.

5. Зустрічі священнослужителів (капеланів) із засудженими надаються у час, вільний від роботи (навчання) засуджених без обмеження кількості зустрічей у місці, визначеному адміністрацією установи виконання покарань.

6. Адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню конфіденційності зустрічей засуджених із священнослужителями (капеланами).

7. Священнослужителі (капелани) можуть відвідувати установи виконання покарань для проведення заходів душпастирської опіки за спеціальним дозволом адміністрації таких установ у завчасно погоджений з адміністрацією установи час.

8. Таємниця сповіді є недоторканною і охороняється законом. Забороняється оприлюднювати, фіксувати технічними засобами та відтворювати будь-яку інформацію, отриману зі сповіді. Відомості, отримані зі сповіді не можуть бути предметом досудового розслідування, досудового слідства чи кримінального провадження, використовуватися як доказ. Ніхто в жодному разі не може допитувати священнослужителя, перекладача чи іншу особу з питань, пов’язаних з конфіденційністю сповіді”.

2. У Законі України «Про попереднє ув'язнення» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360; 2003 р., № 15, ст. 109; 2005 р., № 10, ст. 187; 2008 р., № 12, ст. 103; 2008 р., №№ 5-8, ст. 73; 2011 р., № 50, ст. 548; 2013 р., № 21, ст. 208):

1) частину першу статті 9 після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:

«на душпастирську опіку, що здійснюється священнослужителями (капеланами)».

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - одинадцятий, вважати відповідно абзацами десятим - дванадцятим;

2) статтю 12 доповнити частинами шостою та сьомою такого змісту:

“Особи, взяті під варту, мають право на побачення із священнослужителями (капеланами), уповноваженими релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для задоволення своїх релігійних потреб, без обмеження кількості побачень, у вільний від виконання слідчих дій час. Повноваження священнослужителів (капеланів) підтверджуються офіційним зверненням релігійної організації до адміністрації установи. Адміністрація установи сприяє забезпеченню конфіденційності побачень.

Таємниця сповіді є недоторканною і охороняється законом. Забороняється оприлюднювати, фіксувати технічними засобами та відтворювати будь-яку інформацію, отриману зі сповіді. Відомості, отримані зі сповіді, не можуть бути предметом досудового розслідування, досудового слідства чи кримінального провадження, використовуватися як доказ. Ніхто в жодному разі не може допитувати священнослужителя, перекладача чи іншу особу з питань, пов’язаних з конфіденційністю сповіді”.

3. Статтю 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409; 2006 р., №51, ст. 519; 2014 р., № 5, ст. 62) доповнити частиною восьмою такого змісту:

«8. Керівний склад органів та установ Державної кримінально-виконавчої служби України сприяє проведенню священнослужителями (капеланами) заходів душпастирської опіки з персоналом».

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Радість всупереч всьому.

Радісні співи, смачні наїдки на столах, оновлений до свят гардероб, радісні відвідини родичів та друзів – із цим у багатьох із нас асоціюється святкування найбільшого християнського празника – Воскресіння Христового. За різноманітними традиціями та звичаями важливо не  втратити справжній сенс свята – Господню перемогу над злом, Його постійну присутність в нашому житті та надію на наше Воскресіння. 

Цьогорічні Великодні свята не стали винятком для тих, хто перебуває у виправних закладах м. Львова  (ЛВК-30, ЛВК-48, Львівського Слідчого Ізолятора) та для капеланів, які ними опікуються. Напередодні Страсного тижня всі охочі приступили до Тайни Покаяння та з особливим трепетом взяли участь у Євхаристії. У Велику П’ятницю, 10 квітня, у ЛВК-30 відбулось урочисте виставлення Плащаниці, до котрої протягом трьох днів мали нагоду приступити ув’язнені та працівники. В сам день свята, 12 квітня, у всіх закладах були відслужені Божественні Літургії, а завдяки щедрим пожертвам парафіян були роздані посвячені паски та продуктові набори. Божественну Літургію у ЛВК-48 очолив о. Юрій Цюпка, у ЛВК -30 та СІЗО – капелан о. Тарас Мирка разом з братами-редемптористами - бр. Іваном Павликівським та бр. Анатолієм Качалабою.

Нехай Господь благословляє та дарує надію тим, хто перебуває в місцях позбавлення волі, працівникам пенітенціарної системи та усім нашим жертводавцям, завдяки яким можемо ділитися теплом та радістю з тими, хто цього найбільше потребує.

Пасхальні відвідини Кіровоградської УВП облуправління ДПтС України (№14) представниками Греко-Католицької Церкви.

15 квітня 2015 року представники Української Греко-Католицької Церкви о. Іван Третяк, адміністратор парафії Різдва Святого Івана Хрестителя, та с. Софія (Дереш), Згромадження Непорочного Серця Марії Фатімської, відвідали Кіровоградську установу виконання покарань облуправління ДПтС України (№14). Цього разу метою візиту послужило не лише спілкування з засудженими та ув’язненими, що перебувають в установі, а й висловлення найсвітліших привітань та побажань з приводу прийдешнього релігійного свята Великодня.

Сестра Софія, як і зазвичай, навідала засуджених та ув’язнених жінок, які перебувають в Кіровоградській УВП (№14), зазначивши, що Великдень – це найвеличніше та найпрекрасніше свято, коли вся земля радіє та чепуриться перед початком теплих сонячних літніх днів і весь світ відкриває свої обійми для всеохоплюючих почуттів любові, добра та милосердя.

Вже за усталеною традицією отець Іван завітав у гості до неповнолітніх, що тримаються під вартою. Кожен його візит вносить частинку добра та радості у вже майже дорослі, але такі по-дитячому замріяні серця. Не залишились осторонь і засуджені відділення господарського обслуговування, які з задоволенням взяли участь у святковій бесіді з отцем Іваном.

Представники церкви, як і численні гості, що у Великодні свята відвідали Кіровоградську установу виконання покарань (№14), залишили на згадку гарний настрій, світлі думки та смачну святкову пасхальну випічку.

Тетяна Коханенко, 

Кіровоградська установа виконання покарань 

управління ДПтС України в області (№14)